Дозреваю, прозреваю и офигеваю...

Ну вот... мне 30.

За спиной детство, юность, не знаю, что там ещё... молодость? Да вроде бы нет. Молодость ещё не за спиной. Но здаётся мне, пришёл ко мне период зрелости.    

Интересно, а как у других людей  то происходит? Как Вы, например, понимаете, молоды Вы ещё, или уже нет? Можно ли уже, наконец-то, делать то, что хочется, или ещё надо подождать?

А если ждать, то сколько? Когда ж она начнётся-то, настоящая жизнь?

И тут, как молотком по пальцам... а ведь пол жизни уже прошло... И свадьба была уже лет 7 назад, и детей уже двое, и родители уже не первой свежести. И совсем скоро понесется время работа, садик, школа, дом.   Рутина. Всё как и 50 лет назад. Всё, как и у прошлого поколения. Всё по накатанной схеме: садик, школа, универ, работа, работа, работа, пенсия, смерть.

Я на данный момент на стадии "работа". Впереди меня ещё две инстанции.  

А у детей моих ещё всё впереди.

Какую жизнь я им подарю? Ведь жизнь у них тоже одна. И на данный момент полностью зависит от меня и моего мужа.

Вот меня интересует, почему мы все как роботы? Почему все как один, за редким исключением, идём по системе, придуманной неизвестно кем, непонятно для чего.

Начнём с детства. Садик - понятно. Маме надо было работать, ребёнка не с кем оставить, а садик всегда готов принять и обогреть, сравнительно за небольшие деньги.

Школа. Напишите в комментариях, кому чего дала школа? Что Вам во взрослой жизни пригодилось из того, чему Вас учили в школе? И какое самое яркое впечатление из 10-11 лет, проведенных в школе, запомнилось Вам на всю жизнь?  

Я, как ни вспоминала, свои школьные годы, больше всего мне запомнились именно те дни, когда мы её прогуливали.

А какие у Вас были любимые предметы? Моим была география и английский. Но. География всегда интересовала меня только со стороны стран, достопримечательностей, чудес природы и самое главное: как туда попасть, как то всё увидеть своими глазами. Но увы.  Учитель географии не мог похвастаться такими знаниями. На смену интересующей меня информации пришли сухие факты: что страна производит, численность населения, процентное соотношение национальностей, дурацкие правила и т.п. С английским тоже не сложилось. Я учила язык 11 лет в школе и 5 лет в универе, а когда встретила носителя языка, то и двух слов не смогла связать. Но, к примеру, я свободно разговариваю на польском и венгерском, которые практически не учила, а заменила на просмотр фильмов и телепередач плюс пребывание в языковой среде.
Университет был пожалуй самой занимательной частью жизни. Кто был студентом, тот в курсе. Кто был знаком со мной в студенческие годы не даст соврать: время для меня было изумительное.  
Работа? Да, была у меня работа, целых шесть (!) лет. От 22 до 28 лет. Самый наверное сочный период жизни, когда ничто тебя не держит на месте, я отдала работе. Что до самой работы, обожаю работать с документами и людьми. Жаль, что мои представления о хорошей работе растаяли очень быстро. Я до сих пор уверенна, что  русская пословица: сделал дело - гуляй смело, права. А не тут то было. Сделал дело - сиди жди, когда рабочий день закончиться. Или ищи себе новое дело. Вот и не было стимула работать, всё равно раньше уходить нельзя: система.
Что больше всего запомнилось мне за эти годы? ОТПУСК. Единственное и неповторимое время года, которое мне всегда приходилось выбивать, потому как, не было кем меня заменить на этих несколько недель. Я всегда уходила в отпуск с боем, старалась сделать всю предстоящую работу наперед, и уходила. Я исправно использовала все полагающиеся дни, отпуск за свой счёт, дополнительный за ненормированный рабочий день, даже болеть старалась чаще.  Но зато теперь у меня есть что вспомнить))).
С работы я ушла в очень длинный отпуск. Декретный. И так получилось, что один декрет плавно перетек в другой. Теперь у меня двое детей. Настоящий фейерверк. Мозг выносят по счёту раз. И это они ещё маленькие. Что дальше будет - загадка. Вот только теперь до меня начало доходить, что наверное дети, это и есть то, ради чего мы живём. Да, у нас у каждого и кроме детей есть своя миссия на этом свете, но если мы упустим детей, всё остальное не имеет значения.
 И вот, в свои 30 лет, на вопрос, что ты из себя представляешь, что подразумевает сколько денег ты зарабатываешь, я не могу похвастаться абсолютно ничем. Мой заработок - пособие от государства, которое я получаю на воспитание детей. Ни для кого не секрет, что сумма сия равняется 1200 грн в месяц на двоих детей.

И вот скажите мне, пожалуйста,  чему и как мне учить своих детей? Каким примером я могу стать для них? Будут ли они гордиться такой мамой?

Фьюжн

 

Детальний відгук про відпочинок у садибі Фьюжн
село Тухля Сколівського району

Садиба розташована неподалік від головної траси, що робить її пошук зручним та швидким. Для цього потрібно доїхати до сільської ради (будинок "Просвіти"), поряд є кафе "Тетяна", між цими двома будівлями є поворот, от Вам туди. Десь метрів за 70 на Вас чекає садиба "Фьюжн".

У будинку спокійно вміщається  9 дорослих. Оскільки нас було 9 дорослих і 4 дітей різного віку, один з нас спав на розкладному дивані у загальній кімнаті.  Було не дуже зручно, але якось ми це пережили.

Цю садибу ми знайшли через один із пошукових сайтів. Щоправда, фото на сайті не передають атмосферу, пануючу у будинку та на подвір'ї. Перше враження, яке справив на нас огляд хати та двору - шикарно.

 

Оскільки ми подорожуємо з дітьми, для нас було важливо, щоб територія садиби була повністю обгороджена забором. Хто має маленьких непосидючок, зрозуміє, що перш за все подвір'я має бути безпечним для малюків.

 

Кімнати

На відміну від усіх попередніх хат та садиб, які мені довелось знімати, кімнати цієї хатини вразили своєю  неоднаковістю. Головну роль серед всіх кімнат можна сміливо віддати загальній кімнаті відпочинку,  де розташований великий зручний диван, велике м'яке крісло, телевізор з караоке, DVD, УФО, яке нам усім стало у пригоді, і діючий (!) камін.

Камін

У такій кімнаті почуваш себе як вдома. Загалом дійсно класно. Раджу особисто в цьому пересвідчитися.

 

Цікаві речі із кімнати на першому поверсі

Чотиримісна кімната

Інші чотири кімнати (три двомісні і одна чотиримісна) відрізнялися одна від одної елементами декору. З першого погляду на них стало ясно, що хазяї не прості люди, а люди з явно вираженим художнім смаком. В кімнатах досить гармонійно поєднані нові та сучасні речі із старими та вінтажними.  


Двомісна кімната

Ліжка майже у всіх кімнатах двоспальні. Зручні матраци і подушки, теплі ковдри.
В кожній кімнаті стара є радіола. Ми, правда не мали нагоди пересвідчитися у її справності, але то таке.   Загалом всі кімнати справили на нас приємне враження. 

Ванна

У садибі  дві ванни. Обидві у чудовому стані. Гаряча і холодна вода подавалася безперебійно. В обох  душові кабінки, унітази та умивальники.  Ванна на другому поверсі більша, ніж на першому, там розташована пральна машина.

 

Балкон

Балконів у будиночку два. Обидва виходять всередину двору. Цими балконами можуть  користуватися дорослі або діти шкільного віку. Малюків туди краще не випускати.

 

Кухня

Кухня цілком відовідала всім нашим забаганкам. Щоправда, ми ніяк не могли вміститися на ній  всі разом. Також там досить маленька робоча поверхня. Проте, на невеликій кухні  є абсолютно все необхідне обладнання: великий холодильник, мікрохвильовка, електрична плитка, мийка, витяжка, увесь необхідний для приготування їжі посуд, дощечки, ножі, електрочайник і т.п. До того ж брак місця на кухні коменсувала відпочинкова кімната, розташована поряд із нею.  

Також нам сподобалося гармонійне поєднання різного старого і нового посуду.

Інше

У будинку  бібліотека. Це дуже актуально для довгих зимових вечорів коло каміну.

Бібліотека

Я не мала змоги передивитися асортимент книжок через мою маленьку Александру, але у Вас  всі шанси.
 

Подвір'я

Тут я зроблю наголос. Нам, всім без винятку, сподобалося подвір'я. Настільки все гарно і чудово, що слів бракує.

Особливо мені сподобалася альтанка з дастарханом всередині (не знаю як воно правильно називаться). Це приміщення мене настільки вразило, що я увесь відочинок наполегливо просила  свого чоловіка зробити вдома таке саме. Я можу собі лише уявити, як класно спати там у теплу літню  ніч. Моя дитина теж була від нього в захваті і проводила всередині багато часу.

Ось ця цікава споруда. Хто зна як вона називається 

Також відкрита альтанка дуже класна. Зручні лавки, великий стіл. Там вже ми всі  вміщалися, і дуже з того тішилися, бо дах альтанки прикривав нас  від дощу.

До мангалу теж ніяких претензій не маю. Нам вдалося і бограч зварити, і стейки спекти. Особливо  тішило те, що коло нього можна було присісти під дахом, а не ганяти увесь час до загального столу.

 

Взагалі на подвір'ї купа усіляких цікавих речей: столик з лавками біля хати, відкритий потічок, гойдалка для дітей, гойдалка для дорослих, великий віз посеред двору, альпійська гірка, лавочки і т.п.

Цьому подвір'ю без сумніву можна ставити 6 зірочок із п'яти.   

 

Загальні мінуси

1. На момент перебування в садибі, я була на 9-му місяці вагітності, а старшій дитині на той час виповнилося 2 роки. Тому для нас було надзвичайно важливою була безпека пересування у помешканні. Само собою, сходи становили для нас небезпеку. Як на мене вони були занадто стрімкими і їм явно не вистачало поручня.

Для дорослих та для дітей старшого віку, сходи не становили жодної небезпеки. Але якщо у Вас ситуація схожа на мою, то раджу жити в кімнаті на першому поверсі, а вхід на сходи із загальної кімнати загородити кріслом, чи ще чимось, аби Ваше дитинча не влізло і не скотилося звідтіля.

2. Відкритий потічок на подвір'ї.  Це дійсно гарно і приємно, але лише тоді, коли Ви впевнені, що Ваша малеча туди не впаде. Моя дитина чомусь постійно товклася коло нього, і лізла до жаби, яка розляглася коло так званого міні-басейну. Вихід ми знайшли: поклали якісь старі дерев'яні двері зверху, і лиш тоді моє серце заспокоїлося.

Так само мушу сказати, якщо Ваші діти вже старші, або Ви подорожуєте без дітей, потічок і міні-басейни коло нього не становлять жодної небезпеки.

3. Хата стоїть посередині двору. Знову ж таки, батькам старших дітей, не варто переживати. А от я і не знаю, скільки кругів намотала навкруги тої хати, ганяючи за своїм чадом, аби воно не впало в потічок чи ще куди не влізло.
4. Балкони небезпечні для маленьких дітей.

5. Насосна, знаходиться коло кімнати на першому поверсі. Коли дитина спить, а хтось миється у ванній, насос працює досить голосно.
6. На теритирії садиби ми немає сауни, що зимою було б дуже актуально. Але це такий, відносний мінус, для любителя саун. 

 

 

Загальні плюси

1. Подвір'я обгороджене високим забором з усіх сторін. Ваша малеча точно не втече за його межі, якщо ви не забудете зачинити ворота та хвіртку.
2. Велике місце для паркування машин (у нас було чотири машини,  всі влізли і нікому не заважали).
3. Місце для відпочинку на вулиці просто шикарне.
4. Будинок великий, теплий, чистий. Наявна побутова техніка (пральна машина, фен, праска) створює додатковий комфорт.

Гарного Вам відпочинку в наших Карпатах. 

А якщо Вам раптом знадобиться допомога у виборі місця відпочинку, звертайтеся до мене. Я з радістю допоможу Вам!


Ваша К.