Подорожі необхідні: як переконати в цьому Вашу половинку

Наш світ - велика книга. І хто по ньому

не подорожує, той читає лише одну сторінку.

(Святий Августин)

 

 

Часто-густо буває так, що побравшись, і проживши деякий час разом, люди розуміють, що  уявлення про життя, і про те, що його має наповнювати, у кожного з них зовсім інші. Для одного з них пріоритетом може бути щотижнева вилазка з друзями на пиво, на футбол, на рибалку, на шопінг, на піццу, чи там на будь-що, що так чи інакше вписується в його інтереси. Для  іншого, все це може не грати абсолютно ніякої ролі, тому що його плани більш грандіозні, і тому, тратити своїм горбом зароблені гроші на такого плану дурниці він не збирається.

Тому, звичайно, перш ніж вступати в шлюб, необхідно максимально вивчити життєві пріоритети Вашого партнера по життю, щоб потім не розчаруватися у всьому одночасно.

А що робити, якщо Ви лише тепер, коли пройшло кілька років, зрозуміли, що Ваші цінності все-таки відмінні? Ну, по-перше, не робити з цього кінця світу. Адже якось Ви могли жити всі ці роки, і, підозрюю, що Вам це непогано вдавалося.

А от що робити, якщо Ваша половинка не визнає Вашої потреби в подорожах, рахує, що місце жінки на кухні (як варіант - місце чоловіка - на роботі), і ніяк не піддається на вмовляння, твердо відстоюючи свою точку зору? 

 

Ділюся власним досвідом.

 

Слово "половинка" вживаю тому, що не знаю, хто з Вас, чоловік чи жінка, проти подорожей.

 

Пропоную покроковий план дій із запитань-відповідей

 

1. Якщо на всі Ваші докази, вмовляння, наочні демонстрації, приховані протести Ваша половинка ніяк не реагує, будучи впевненою лише у своїй правоті, тут потрібно діяти відкрито. Чітко і ясно сказати, що у Вас на це є власна точка зору, і оскільки Ви є повноправним членом Вашої сімї, то маєте право її відстоювати.

 



Самостійна Варшава

2. Будьте на 100% впевненими у своїх бажаннях. Якщо Ви вагаєтеся, і Вас з'їдають сумніви, мучить сумління, скоріш за все Ви не отримаєте задоволення від самостійної подорожі. Тому, насамперед розберіться самі зі своїми бажаннями, а потім уже робіть усе, аби втілити їх у життя.

 

3. Починаємо діяти.

Як відомо, подорож без грошей, цілком можлива, але досить небезпечна (особливо для жінок). Тому починаємо складати гроші. Де і як складати - Ваша справа. Скільки складати і на що витрачати - також. Тут Вам необхідно знати чітко: куди Ви збираєтеся; на скільки днів; самостійно чи будете замовляти тур; самі чи з сім'єю? Всі ці пункти необхідно врахувати для визначення необхідної суми коштів.

 

4. Ставите половинку до відома, що ви назбирали деяку суму (результат озвучувати не бажано), і збираєтеся витратити її лише на подорож. Для прикладу: в Крим, на 10 днів, самостійно (без туроператора), і бажано всією сім'єю. Люди, як правило, на такі речі реагують однаково: радіють. Чого? Та того, що їм не прийдеться тепер заробляти на весь відпочинок, а можна обійтися лише часткою коштів, "добровільно" докладених для задоволення потреб своєї половинки))).

Щецін

 

5. А якщо і це не допомогло? Що ж. Дивно. Більш впливового фактору, ніж гроші, я ще не зустрічала.

В такому випадку найкраще - не розгубитися, а довести, що Ваші наміри серйозні, і Ви поїдете відпочивати-подорожувати не залежно від того, чи прийдеться Вам тягти за собою свою половинку.

А це, можу сказати по собі, дуже сильно б'є по задертому носі, і заставляє людину замислитися, а може і дійсно варто спробувати, а то ще поїде, саме, а мене лишить в хаті сидіти. (Це я не про подорожі. У нас була така ситуація із будівництвом хати. Це я постійно хочу кудись пертися, а чоловік завжди мріяв про те, що він збудує для своєї сім'ї хату. От він мені і сказав, що буде будувати, незалежно від того, чи я хочу цього, чи ні).

 

6. А якщо самому страшно? Це не дивно. Самому майже все робити страшно - а раптом не вийде, і  Ви самі будете в цьому винні? Бо ніхто Вас не просив, не змушував, не посилав. Ну, в такому випадку, не забувайте, що у Вас є сім'я (мама, тато, Ваші діти, інші родичі, друзі-подруги, знайомі). Беріть когось з них із собою в подорож, або поцікавтеся, можливо, навпаки, вони візьмуть із собою Вас.

Як би там не було, краще набратися сміливості, і один раз зробити те, чого так боїшся, і потім все життя гордитися собою, ніж постійно боятися.

А якщо не вийде? Відповідь проста. Що б ми не задумали зробити, якщо ми це робимо, воно може вийти а може і не вийти. Якщо не робимо - воно ніяк не вийде, як ти це не обдумуй.

 

Іновроцлав, Польща

7. Говоримо-вмовляємо-переконуємо.

Тут всі методи добрі. Використовуйте весь свій арсенал. У Вас є можливість переконати Вашу половинку таки поїхати відпочити разом з Вами, тим більше, що великих матеріальних витрат з його (її) боку не потрібно, і Ви потім, на старості років будете згадувати Вашу подорож, і розповідати про неї дітям, друзям, батькам... І Вам буде дуже самотньо, адже не дарма Ви живете від одним дахом стільки років.  Загалом, увімкніть фантазію, адже Ви відстоюєте власні інтереси!

 

8. Їдемо!!! Ура, ура!

Без паніки. Половинка надуто сидить на дивані, спостерігає, як Ви літаєте по хаті, пакуючи сумку? Розумію, нічого гіршого бути не може. Будьте впевненими в тому, що робите правильно. Беріть відповідальність за власне життя на себе (навіть якщо Ви вже у сталих стосунках). Лише Ви знаєте, що насправді зробить Вас щасливими. Тому вперед. Ніяких сумнівів, ніяких докорів сумління. Лише так Ви покажете, що здатні  зробити щось для себе самостійно, не чекаючи, доки хтось прийде і здогадається виконати всі ваші бажання.

 

Київ

9. Поїхали? Приїхали...

Після повернення додому, ні в якому разі не докоряйте своїй половинці за те, що з Вами таки не поїхали. Навіть, якщо Ви весь відпочинок провели сумуючи за коханим(коханою), і нікуди не виходили з номеру готелю, бо боялися, і якщо не заходили в море, бо не вмієте плавати. Це все Ваші особисті проблеми. Вас туди ніхто не посилав. Хотіли - маєте. У Ваших інтересах було зробити відпочинок змістовним і цікавим, якщо не вийшло, ніхто не винен, тим більше Ваша половинка, яка і так знала, що так і буде))).

Крім того, можливо, Вашій половинці без Вас було ще гірше, ніж Вам, просто (він)вона Вам цього ніколи не скаже.

 

10. Що ж робити?

Прямо і відверто сказати, що Ви дуже сумували, що рахували дні до повернення в рідні обійми, і що наступного разу, обов'язково треба поїхати на відпочинок  вдвох, або взяти із собою дітей. І що Ви вже почали відкладати гроші на наступну поїздку, але тепер прийшов час виконання бажань Вашої половинки, тому проявіть для цього усю свою фантазію!

 

Біскупін, Польща

Звичайно, мені, зі своєї башти легко казати. Я вже пройшла через все це, і мені вдалося.

Але всі ми різні. Можливо, відстоювання власних інтересів у шлюбі, власне для Вас, може обернутися катастрофою і абсолютним крахом Ваших стосунків. Все можливо, але ніколи достеменно не відомо, коли і що стане відправною точкою у тому, чи іншому напрямку розвитку подій.

 

Скажу так... Найголовніше у Вашому житті - це Ви, Ваші мрії, Ваші бажання. Якщо Ви все життя проживете за чужим сценарієм, навіть не спробувавши виконати те, чого самі прагли все життя, то що Ви скажете собі на старості років? Чому будете вчити своїх дітей? Чим будете пишатися? Що будете згадувати? Кого будете звинувачувати?

В чому ж тут переконання, спитаєте? А в тому, що людина, котрій Ви дійсно не байдужі, буде поважати Ваші бажання і буде старатися, щоб вони виконувалися. Тому, якщо Ви чітко, а не абстрактно формулюватимете Ваші бажання, Вашій половинці буде легше їх прийняти, усвідомити, а також випрацювати своє відношення до них.

 

Життя минає уже сьогодні. Починайте думати, планувати і діяти прямо зараз.  

 

Одеса

А якщо Вам потрібна допомога в організації самостійних подорожей, звертайтеся, я із задоволенням Вам допоможу.

 

Легких Вам і приємних подорожей! Гарного, захоплюючого життя!

 

Ваша К.